-
1 locate traces
(of a substance in the body, etc.) виявляти сліди ( речовини у тілі тощо) -
2 trace
1. n1) звич. pl слід, відбиток (ноги тощо)to double on one's trace — заплутувати сліди (тж перен.)
to follow smb.'s traces — іти по чиїхось слідах
2) звич. pl сліди, залишки (чогось)no traces remained of the old castle — нічого (й сліду) не лишилося від старого замку
3) відбиток, результат, наслідок (чогось)4) незначна кількість (чогось)5) хім. сліди в аналізі; дуже мала кількість речовини6) амер. проторована стежка7) шлях, дорога8) риса9) запис (якогось самописного приладу)10) креслення на кальці11) траєкторія, траса12) трасування13) телеб. хід розгортки14) амер., військ. рівняння у потилицю15) посторонок16) буд. підкіс17) спорт. лижні18) вудкаto keep trace of smth. — стежити за чимсь
to force smb. into the traces — запрягти когось у роботу
to kick over the traces — вийти з покори, збунтуватися
to work in the traces — амер. а) працювати за шаблоном, іти протореним шляхом; б) працювати регулярно
2. v2) перен. намітити план дій (лінію поведінки)3) копіювати; знімати копію (тж trace over)4) калькувати (тж trace over)6) намічати, трасувати; провішувати лінію7) іти по слідах9) знайти сліди (ознаки)to trace long-lost relations — розшукати родичів, з якими давно втрачено зв'язок
10) простежити, з'ясувати11) простежуватися; брати початок12) вбачати, знаходити14) роздивитися, розпізнати, розрізнити15) фіксувати, записувати (про кардіограф тощо)16) прикрашати візерунками* * *I [treis] n1) pl слід, відбиток (ноги, лапи)traces of human feet [of a vehicle] — сліди людських ніг [машини]
traces of rabbits [squirrels]on /in/ the snow — сліди кроликів [білок]на снігу
to follow smb 's traces — йти по чиїхсь слідах
to double on one's trace — робити петли (про переслідуваного звір; заплутувати сліди)
2) pl сліди, залишки (чого-н.); ознакиtraces of an ancient city [of an earlier civilization] — сліди /залишки/ стародавнього міста [ранній цивілізації]
with no traces of life — без ознак життя; не подаючи ознак життя
to remove traces of smth — знищувати сліди чого-н.
they could find no trace of him — вони не знали, де його шукати
she has still some traces of beauty — вона /її обличчя/ ще зберігає сліди минулої краси
the room bore numerous trace я of his presence — в кімнаті залишалися численні сліди його перебування
3) знак, результат; наслідкиsorrow and disappointment had left their traces upon his character — горе, розчарування наклали відбиток на його характер
there were traces of deep emotion on her face — відбиток глибоких переживань лежав на її обличчі; пcиx. енграма, відбиток в свідомості
4) чуточка, крапелька, невелика кількістьa trace more salt — ще трохи /трішки/ солі; домішка; присмак, призвук
a mere trace of a smile — слабка усмішка, натяк на усмішку
to betray [to show] traces of anger [of emotion] — проявляти ознаки гніву [хвилювання]
there was not a trace of colour in her cheeks — у неї на обличчі не було ні кровинки; pl; xiм. сліди в аналізі, дуже мала кількость речовини
5) aмep. стоптана стежкаsheep trace on /along/ the hill — овеча стежка на схилі гори; icт. дорога
6) ( контрастн смуга на спині (тварини)); межа, лінія; запис (якого-н. записуючого апарату); точка перетину ( лінії з площиною) або лінія перетину ( однієї площини з іншою)8) cпopт. лижня9) cпeц. траєкторія, траса10) тлв. хід розгортки11) війск. трасування12) aмep. війск. рівняння в потилицюII [treis] aIII [treis] vtrace gases — залишкові гази, сліди газів
trace the route on the map in pencil — накреслити олівцем на карті маршрут; показувати ( про карту)
the map traces the routes of airships — на карті показані маршрути повітряних кораблів; намічати собі план дії, лінію поведінки
he never followed the policy he traced (out) for himself — він ніколи не дотримувався наміченої ним політики
2) ( trace over); копіювати; знімати копію; калькувати3) ретельно виписувати, виводити (слова, букви)4) cпeц. намічати, трасувати; провішувати лінію5) слідувати, йти ( по слідах)6) стежити; висліджуватиto trace a person [an animal] — стежити за людиною [за твариною]
to trace smb as far as Paris /to Paris/ — прослідкувати кого-н. до Парижа; проходити взодовж чого-л з метою з'ясувати ( напрям)
to trace the river to its source — пройти ( вгору) no річці до її витоку; вислідити; знайти сліди, ознаки
to trace long-lost relations — розшукати родичів, з якими давно втрачений зв'язок
7) ( trace back) прослідкувати; встановитиto trace the history of English science through most of the XVIIth century — прослідкувати історію розвитку англійської науки впродовж майже всього сімнадцятого століття
the crime has been traced back to him — встановлене, що злочин був здійснений ним
this custom has been traced back to the twelfth century — цей звичай відноситься до дванадцятого століття; простежуватися; сходити
a family that traces back to the Norman conquest — сім'я, ведуча свою історію /родовід/ від норманнського завоювання
8) вбачати, знаходити, виявляти, бачитиto trace no spark of jealousy in smb — не бачити /не замечать/ в чиїсь поведінці ніяких ознак ревнощів
to trace no reference to it — не виявити /не найти/ ніяких згадок про це
I cannot trace any connection to the event — я не можу знайти /угледіти/ ніякому зв'язку з цією подією
9) відновлювати розташування або розміри (стародавніх споруд, пам'ятників згідно з розвалинами, що збереглися)the form of the ancient manor house may still be traced — все ще можна відновити зовнішній вигляд старовинного поміщицького будинку
10) розглянути насилу, розрізнитиI could scarcely trace her features in the gloom — в темноті я ледве міг розрізнити її обличчя; розібрати
11) p. p. прикрашати узорамиthe stained and traced windows — вікна з кольоровим склом, узорами
12) фіксувати, записувати, викреслювати ( про кардіограф)13) фiз. описувати, прокреслювати ( траєкторію)IV [treis] n1) постромкаin the traces — у упряжці [див.; тж. є]
2) стр. підкошування3) вудка••in the traces — за повсякденною роботою [див.; тж. 1]
to force smb into the traces — запрягти кого-н. до роботи
to work in the traces — aмep. працювати за шаблоном; працювати систематично /регулярно/; to kick over the traces заплутатися в постромках ( про коня); упиратися, чинити опір, вставати на диби ( про людину); пускатися у всіх тяжких; зловживати своєю свободою
-
3 liquor
I1. n1) (спиртний) напійmalt liquor — пиво, ель, портер
in liquor, the worse for liquor — п'яний; напідпитку, під чаркою
2) відвар (м'ясний тощо)3) жир, у якому смажилася риба2. v1) розм. пити, випивати (звич. liquor up)3) занурювати в рідину, замочуватиIIn мед.водний розчин лікарської речовини* * *I n1) напій; алкогольний напійII vmalt liquor — пиво, ель, портер; випивка
1) пити, випивати (звич. liquor up); напоїти, споїти2) змазувати жиром (шкіру, взуття)3) занурювати в рідину, мочити ( солод)III n; мед. -
4 shot
1. n1) пострілstarting shot — спорт. стартовий постріл
to make a bad (a poor) shot — а) промахнутися, не влучити; б) схибити
2) спробаto have (to make, to take) a shot at smth. — спробувати зробити щось; пробувати свої сили в чомусь
3) удар, кидок4) випад, ущипливе зауваження6) стрілець7) гравець8) дальність пострілуwithin shot — а) на відстані пострілу; б) перен. у межах досяжності
9) військ. шрапнель; картеч10) військ. дріб11) іст. гарматне ядро12) спорт. ядро для штовхання13) фот. моментальний фотознімок14) кін. кадрlong shot — кадр, знятий далеким (загальним) планом
16) план зйомки, кінематографічний план17) розм. доза18) укол, упорскуванняa shot in the arm — а) збудливий засіб; б) перен. стимул
19) ковток спиртного20) ділянка землі21) розм. щось неймовірне (приголомшливе)22) гірн. вибух23) шпур24) заряд вибухової речовини25) закидання сітки26) стрімкий рух, швидке пересування27) паросток, пагін28) переливчаста тканина29) рахунок (у готелі тощо)to pay one's shot — розплачуватися, оплачувати рахунок
to stand shot — розм. платити за всіх (у ресторані тощо)
30) частка, внесокto pay one's shot — а) заплатити свою частку, заплатити за себе; б) зробити свій внесок (у щось)
long shot — а) сміливе припущення; б) ризикована справа
by a long shot — набагато, значно
not by a long shot — аж ніяк, ні в якому разі
like a shot — а) відразу, негайно; б) не вагаючись
off like a shot — кулею, стрімголов
a shot in the locker — а) готівка; б) шанс
not a shot in the locker — а) без копійки в кишені; б) жодного шансу, ніякої надії
a shot in the blue — промах, влучення пальцем у небо
2. adj1) що дав паросток2) що викинув волоть (про рослину)3) переливчастий4) зношений; пошарпаний5) що від нерестився (про рибу)6) розм. приречений на провал7) розм. п'яний3. v1) заряджати2) підвішувати шротинки (до волосіні)4. past і p.p. від shoot* * *I n1) постріл2) спроба3) удар, кидок; удар, випад, уїдливість; удар по воротах ( футбол); кидок по воротах ( хокей); кидок у кошик ( баскетбол)4) стрілець5) cпopт. гравець7) дріб, дробинка ( small shot); вiйcьк. суцільний або масивний снаряд; шрапнель, картеч; вибух8) вiйcьк., кocм. пуск ( ракети); політ ( ракети); запуск ( ракетного двигуна)9) cпopт. ядро ( для штовхання); icт. гарматне ядро10) фoтo ( моментальний) знімок11) кiнo ( знімальний) кадр; зйомка, кінозйомка; план зйомки, кінематографічний план12) доза; укол, упорскування; ковток спиртного13) здогад, припущення14) людина, особистість15) гipн. вибух; заряд вибухової речовини; шпур16) pиб. закидання сітки17) стрімкий рух, швидке пересування18) пагін, паростокII v1) заряджатиIII aякий викинув волоть ( про рослину); який дав паростокIV past, р. р. від shoot II V nпереливчаста тканина, тканина з полискомVI a2) тeкcт. з утоковою прокидкою ( із золотої або срібної пряжі); поцяткований, помережаний, пересипаний; пронизаний3) який віднерестився ( про рибу)4) зношений, поношений; порваний; пошарпаний6) cл. п'янийVII past, р. р. від shoot IV VIII n; сл.2) частка, внесок -
5 біосфера
БІОСФЕРА ( від грецьк. βίοζ - життя; σφαίρα - куля) - оболонка земної кулі, в якій існує або існувало життя. Частина земної кори, склад та енергетика якої зумовлені життєдіяльністю живих організмів, колишніх та сучасних "хвиль життя". Перші уявлення про Б. як сукупність життя пов'язані із творчістю Ламарка. Термін "Б." увів у науковий обіг Зюсс (1875) для визначення тонкої оболонки життя на земній поверхні Н. айбільш систематичне й цілісне вчення про Б. належить Вернадському, який обґрунтував ідею, що Б. - це сфера життя, виявив єдність хімічного складу живих організмів та їх неорганічного оточення, переконливо аргументував першочергове значення живої речовини в проходженні геологічних процесів у верхніх шарах земної поверхні (утворення ґрунту, зміни у хімічному складі атмосфери та гідросфери тощо), що дало підстави тлумачити Б. як сферу життя, яка включає в себе не лише організми, а й навколишнє середовище. Жива речовина за вагою й об'ємом складає незначну частку Б., проте визначає усі біосферні процеси й розвиває величезну вільну енергію, створюючи головну силу в Б., що виявляється в геологічних масштабах. Вона є найбільш суттєвим геохімічним та енергетичним чинником планетарного розвитку, носієм вільної біогеохімічної енергії. Харчування, дихання й розмноження організмів і пов'язані з цим продукти накопичення й розкладу органічної речовини забезпечують постійний колообіг речовин та енергії. В продовж складного й драматичного розвитку життя на планеті неодноразово відбувалася зміна груп організмів, проте геохімічні функції живого зберігалися С. укупна діяльність живої речовини постійно підтримувала відносний гомеостаз на планеті. З появою людини виникає новий чинник перетворення поверхні Землі - антропогенний. Біогеохімічний вплив діяльності людини на всі без винятку фрагменти Б. стає найсильнішим. Розвиток Б. починає визначатися, за Вернадським, "науковою думкою як планетним явищем", "культурною біогеохімічною енергією", внаслідок чого Б. закономірно переходить у ноосферу.М. Кисельов -
6 drift
1. n1) повільна течія; повільне пересування2) мор. дрейф3) ав. девіація, знесення; швидкість знесення4) військ. деривація5) рад. зсув6) напрям (розвитку); тенденція7) (прихований) смисл; намір, мета; прагнення; спрямованістьthe drift of a speech — (прихований) смисл промови
I don't understand his drift — я не розумію, куди він гне
8) пасивність, бездіяльність9) перегін (худоби)11) злива; хуртовина13) геол. льодовиковий нанос14) дрифтерна сітка15) колода (деревина), що пливе16) гірн. горизонтальна виробка17) тех. пробійник2. v2) дрейфувати; переміщатися (за вітром, течією)3) пливти за течією; покладатися на божу волю5) пробивати (розширювати) отвір* * *I n1) повільний рух; повільне переміщення2) мop. дрейф3) aв. девіація, знесення; швидкість знесення; кут знесення4) вiйcьк. деривація; рух хмари диму або отруйної речовини5) paд. відхід частоти6) напрямок ( розвитку); тенденція; лiнгв. тенденція розвитку мовної структури; напрямок мовного розвитку7) ( прихований) зміст; ( прихована) мета; прагнення8) пасивність; бездіяльність10) евакуація поранених ( у тил)11) злива ( що швидко минає); сніг, що женеться вітром12) замет ( снігу); нанос ( піску); купа ( листя), нанесена або наметена вітром; лід, винесений морем на берег; гeoл. морений матеріал, делювій; льодовиковий нанос13) лісосплав розсипом; пливуча колода14) дрифтерна або плавна сітка ( тенета)15) дiaл. брід16) гipн. горизонтальна виробка17) тex. пружна післядія18) тex. пробійникII v1) відносити або гнати (вітром, течією); зносити; відноситися, переміщатися (вітром, течією); дрейфувати; змінювати стан; paд. відходити ( про частоту)2) плисти за течією; не діяти; покладатися на волю випадку4) cпeц. сплавляти ( ліс) розсипом5) пробивати, розширювати або збільшувати отвір6) гipн. проводити горизонтальну виробку -
7 application
n1) заява; заявка2) прохання, звернення3) застосування, використання; прикладання, накладання4) вживання (ліків тощо); компрес, примочка5) аплікація (вишивка)6) старанність; ретельність, ревність; уважність7) раболіпствоapplication blank — анкета при вступі на роботу; особистий листок (тж application form)
* * *n1) заява; заявка; прохання, звернення; клопотання; юp. заява, письмове клопотання суду або судді2) застосування, додаток; використання; застосування, вживання3) прикладання, накладання; нанесення ( шару речовини); мaт. накладення; c-г. внесення добрив або отрутохімікатів4) компрес, примочка; аплікація ( вишивка)5) старанність, ретельність, увага6) інформ. (прикладна) програма ( application program) -
8 bag
1. n1) лантух, мішок, сумка2) портфель, ранець, чемодан3) рюкзак4) дипломатична пошта5) pl мішки під очима6) ягдташ; здобич мисливця7) трофеї, здобич; втрати противника8) pl розм. штани (тж pair of bags)9) pl багатство, золоті гори10) pl розм. безліч, маса, купа11) військ. котел, мішок12) вим'я13) розм. звільнення (з роботи)14) розм. баба, молодичкаbag and baggage — з усіма пожитками (манатками), цілком і повністю
2. v2) брати без дозволу, привласнювати; захоплювати (трофеї)3) брати в полон4) збивати (літаки)5) розм. схопити, арештувати6) розм. збирати (підписи)7) випинатися, відстовбурчуватися; висіти мішком; надиматися8) наповнювати повітрям, надимати (вітрила)9) розм. звільняти, виганяти (з роботи)10) жати серпом* * *I n1) мішок; торба; портфель; сумка; ранецьgum bag — спортивна сумка; гаманець; валіза; рідко рюкзак; дипломатична пошта (тж. diplomatic bag); pl мішки під очима (тж. bags under one's eyes) пневматична подушка
2) ягдташ; здобич мисливця; здобич, трофеї; втрати противника3) мішок ( міра об'єму)4) pl брюки; штани (тж. pair of bags)5) pl багатство; багатії, товстосуми; грошовий мішок6) pl велика кількість, маса; купа7) звільнення ( з роботи)8) cл. баба, молодичка, дівка9) коло інтересів; покликання; улюблене заняття10) настрій11) положення, ситуація; справи е проблеми12) джерело розчарування; перешкода; скарга13) стиль виконання ( музики)14) cл. порція наркотику; порошок кокаїну15) вiйcьк. казан, мішок16) вим'я; зooл. сумка, мішок; порожнина17) гeoл. порожнина ( у гірській породі)18) гipн. паперова оболонка ( вибухової речовини)19)bag and baggage — з усіма пожитками цілком, повністю
II va bag of wind — пустодзвін, хвалько, пустомеля
1) класти, накладати в мішки, лантухи, пакети; загнати в лузу ( шар)2) класти ( убиту дичину) у ягдташ; настріляти ( дичини); брати без дозволу; привласнювати; захоплювати; вiйcьк. збивати ( літаки); брати в полон; cл. заарештувати, схопити3) збирати; колекціонувати4) відстовбурчуватися: сидіти мішком, пузиритися; мop. наповнюватися вітром ( про вітрило)5) в'ючити, нав'ючувати6) звільняти, виганяти з роботи7) мop. збитися з курсу8) театр. підняти завісуIII v -
9 falx
n анат.серпоподібна складка (тканини тощо); серп* * *[fʒlks]n; анат.серпоподібна складка ( тканини або речовини), серп -
10 warm
1. n розм.зігріванняto give a warm — погріти, зігріти
2. adj1) теплий; зігрітий; підігрітий2) жаркий3) палкий; сердечний, щирийa warm welcome — щирий (теплий) прийом
warm thanks — щира (сердечна) вдячність; палка подяка
4) розпалений, розгарячілий; збудженийheart warm with love — серце, зігріте коханням
5) пристрасний, гарячий, запальний6) дратівливий, дразливийwarm temper — гарячність; дратівливість
7) нескромний; хтивий, похітливийwarm temperament — влюбливість:
8) розм. добре влаштований9) розм. слабоактивний (про радіоактивні речовини)10) жив. теплий (про колір)11) мисл. свіжий, гарячий (про слід)12) перен. близький до мети; що стоїть на правильному шляхуawarm corner — небезпечна (гаряча) ділянка (бою тощо)
warm language (words) — амер., розм. лайка
warm with — розм. з окропом і цукром, розведений (про спиртні напої)
to get warm — зігрітися, погрітися
to keep a business prospect warm — амер., розм. обробляти можливого покупця, не проґавити клієнта
to make things (it) warm for smb. — насолити (допекти) комусь; вижити когось
3. v1) гріти; нагрівати; зігрівати; підігрівати2) грітися; нагріватися; зігріватися; підігріватисяthe coffee is warming (up) on stove — кава підігрівається на плиті
3) розпалювати, надихати; пожвавлювати4) пожвавлюватися5) відчувати інтерес (симпатію, прихильність, ласку); співчувати6) розм. відшмагати, відлупцювати; віддубаситиwarm up — спорт. розминатися
to warm the bench — спорт. сидіти на лаві для запасних гравців, бути в запасі
* * *I [wxːm] n1) зігріванняto give a warm — погріти, зігріти
II [wxːm] adjBritish /Service/ warm — коротка зимова шинель
1) теплий2) розігрітийwarm with wine [with battle] — розпаленілий вином [битвою]
3) теплий4) гарячийwarm heart — добре /чуйне/ серце
warm thanks — гаряча подяка; щире спасибі
5) жагучий, палкий, гарячийwarm blood — гаряча кров; запал, жар, пристрасть
6) запальний, дратівливийwarm temper — гаряча вдача, запальність
to have warm words with smb — різко поговорити з кимось; посваритися, насваритися з кимось
7) нескромний; похітливий9) небезпечний, важкий10) живий теплийred, yellow and orange are called warm colours — червоний, жовтий, жовтогарячий називають теплими кольорами
11) миcл. гарячий ( про слід)13) близький до мети, що стоїть на правильному шляху (з дитячої гри "тепло е холодно")come and get warm — заходьте е погрійтеся;; розгарячитися
III [wxːm] adv; = warmly IV [wxːm] vto keep a seat /a place/ warm for smb — зберегти місце або посаду для когось ( тимчасово зайнявши його)
1) ( warm up) гріти; нагрівати, зігрівати; розігріватиto warm up mutton — розігріти баранину; зігріватися, підігріватися; розігріватися
2) ( warm up) надихати; пожвавлюватиwine to warm the heart — вино для підняття настрою; надихатися, оживитися
3) (to, toward) відчути симпатію ( до когось), інтерес4) cл. побити (to warm smb 's jacket)to warm the bench — cпopт., сидіти на лаві для запасних гравців, бути в запасі;
-
11 break-down
n1) поломка машини (механізму); аварія2) порушення руху (на залізниці тощо)3) ел. пробивання (кабеля)4) повний занепад сил5) розвал, розруха; розпад6) розклад (речовини)7) розбирання (на частини)8) аналіз9) розчленування10) військ. розподіл -
12 анімізм
АНІМІЗМ ( від лат. animus - дух, життєве начало) - форма найдавніших вірувань, пов'язаних з уявленням про існування в тілі людини її двійника, носія життя - душі. Термін введений нім. хіміком і фізіологом Шталем. Вперше докладно описав анімістичні вірування англ. етнолог і релігієзнавець Тейлор у кн. "Первісна культура" (1871), який вважав, що первісний А. є різновидом спіритуалізму і в такій формі являє собою "мінімум релігії". В А. душа видавалася хоча й таємничою, проте подібною до істоти або речовини (чоловічком у зіниці ока, пташкою у грудях, кров'ю тощо), від якої залежать стани життя і смерті, сну і неспання, здоров'я й недуги. Первісно А. не пов'язувався з уявленнями про переселення та перевтілення душ, які видавалися індивідуалізованими. Анімістичні уявлення збереглися як у марновірних прикметах і повір'ях, так і в розвинутих релігіях. -
13 Емпедокл з Акраганта
Емпедокл з Акраганта (490 - 430 до н. е.) - давньогрецьк. філософ; знатного походження, Е. відзначався багатьма обдаруваннями і різноманітними досягненнями (в галузі літератури, драматургії, політики, медицини, риторики тощо). У філософському вченні Е. здійснює синтез багатьох космогонічних ідей досократпиків. За Е., першооснову буття складають чотири елементи (стихії): вогонь, земля, повітря та вода, як незмінні "корені сущого". Все існуюче утворюється через їх поєднання та розмежування під дією двох всесвітніх сил - Любові (дружби, приязні) та Ворожнечі (відрази, розбрату). Під дією Любові світова сфера стає єдиною, навіть розрізнення стихій зникає у вищій точці цієї єдності. Під дією Ворожнечі відбувається відчуження речей одна від одної і панує принцип множинності. Існування Космосу являє собою своєрідну пульсацію дії то Любові, то Ворожнечі - що призводить або до єдності, або до розмежування. Вчення про чотири елементи стало одним із принципів фізики Аристотеля і складало основу фізичних уявлень про речовину аж до часів Ньютона та Лавуазьє. Певним чином воно відтворюється й у сучасному уявленні про чотири основні агрегатні стани речовини: твердий, рідинний, газоподібний та плазматичний.[br]Осн. тв.: "Про суще"; "Очищення". -
14 натурфілософія
НАТУРФІЛОСОФІЯ ( від лат. natura - природа) - філософське умоглядне вчення про природу як цілісність. Термін "Н." введений у філософський обіг стоїками (Сенека). Як зміст поняття Н., так і її відношення до філософії та науки про природу, а також самі межі між природознавством і Н. історично змінювалися. Найвагомішу роль Н. відігравала в Античності, де вона була першою історичною формою філософії, а також основою теоретичного осмислення природи В. межах Н. було висунуто низку важливих для історії науки гіпотез про будову Всесвіту та структуру матерії - атомістична гіпотеза, ідеї заперечення пустоти та безконечної подільності речовини тощо. По суті, філософія досократиків не йшла далі Н., внаслідок чого Аристотель мав певні підстави називати їх "фізіологами", тобто тими, що "писали про природу". В Середні віки, коли філософія виступає здебільшого як теологія, Н. зникає з філософського обрію і відновлюється в епоху Відродження, розвиваючись переважно на ґрунті ідей пантеїзму та гілозоїзму. В працях Луганського, Бруно, Коперніка, Помпонацці та інших мислителів створюється нова, пантеїстична картина світу, в якій природа, хоч ще і не отримала самостійної і самоцінної значущості, проте прирівнюється до Бога, що створило передумови для усунення, зрештою, Бога з природи і надання їй знову статусу суверенності та самодостатності. Становлення класичного природознавства у Новий час усталило нові еталони і норми обґрунтування знання, серед яких визначальну роль відіграє вимога експериментального підтвердження наукових гіпотез і теорій. Од цього часу Н. втрачає свій позитивний потенціал у розвитку наукового знання С. проби з допомогою Н. узагальнити досягнення сучасного природознавства, подолати кризові ситуації в певних галузях природознавства та вирішити складні наукові проблеми, тобто спроби підмінити точні конкретно-наукові методи загальними філософськими положеннями, наштовхуються на принципово непереборні труднощі, оскільки сам натурфілософський підхід вичерпав свої можливості в дослідженні природи.Ф. Канак -
15 explosive
1. nвибухова [вибухонебезпечна] речовина2. aвибуховий, розривний (про снаряди, речовини тощо)•- detonating explosive - gelatine explosive - industrial explosive - liquid explosive - plastic explosive
См. также в других словарях:
вибухові речовини — взрывчатые вещества (ВВ) explosives, blasting agents *Sprengstoffe хімічні сполуки або механічні суміші речовин, здатні під впливом зовнішньої дії (початкового імпульсу) до швидкого самопоширюваного перетворення (вибуху) з виділенням великої… … Гірничий енциклопедичний словник
запобіжні вибухові речовини — предохранительные взрывчатые вещества safety explosives *Wettersprengstoffe, Sicherheitssprengstoffe спец. вибухові речовини суміші, від вибуху яких метан і вугільний пил не займаються. Застосовуються для проведення вибухових робіт у шахтах.… … Гірничий енциклопедичний словник
аґреґaтні стани речовини — агрегатные состояния вещества aggregative state of matter Aggregatzustände der Substanz якісно відмінні стани тієї самої речовини, які відрізняються структурою і характером теплового руху структурних елементів молекул, атомів, йонів тощо.… … Гірничий енциклопедичний словник
бризантні вибухові речовини — бризантные взрывчатые вещества detonating explosives, desruptive explosives, high explosives hoch explosive, Sprengstoffe, Brisanzsprengstoffe вибухові речовини (ВР), які, як правило, менш чутливі до зовнішніх впливів, ніж ініціюючі ВР. Здатні до … Гірничий енциклопедичний словник
асфальто-смолисті речовини — асфальтено смолистые вещества asphalteneresin substances *Asphalten Teerstoffe – невуглеводневі високомолекулярні сполуки нафти, які містять до 88% вуглецю, до 10% водню і до 14% гетероатомів. Відношення смоли : асфальтени в різних нафтах… … Гірничий енциклопедичний словник
міцний — I 1) (який важко піддається руйнуванню, важко ламається, б ється, рветься, а також перен.), тривкий, незламний (якого не можна розбити, зламати, зруйнувати тощо); небиткий (про посуд, скло тощо який не розбивається); ноский (перев. про одяг який… … Словник синонімів української мови
заряд — (певна кількість вибухової речовини у набої, снаряді тощо; набій, снаряд і под. з такою речовиною), набій … Словник синонімів української мови
класифікація вод за о.а.алекіним — классификация вод по О.А.Алекину O.A.Alekin’s classification *O.A.Alekin–Klassifikation – розподіл природних вод на основі принципу поділу хімічного складу води за переважаючими йонами з поділом за кількісним співвідношенням між ними.… … Гірничий енциклопедичний словник
стан — I у, ч. 1) Тулуб, корпус людини; торс. || Те саме, що талія I. || перен. Про стовбур дерева. •• Висо/кий ста/ном високий на зріст. Рі/вний ста/ном стрункий, не сутулий. Тонки/й ста/ном не товстий, з тонкою талією. 2) заст. Те саме, що … Український тлумачний словник
вр — взрывчатые вещества (ВВ) explosives, blasting agents *Sprengstoffe хімічні сполуки або механічні суміші речовин, здатні під впливом зовнішньої дії (початкового імпульсу) до швидкого самопоширюваного перетворення (вибуху) з виділенням великої… … Гірничий енциклопедичний словник
адсорбція — адсорбция adsorption Adsorption, Adsorbieren, Adsorbierung вбирання (поглинання) газів або рідин поверхневим шаром (на відміну від абсорбції) твердого тіла (адсорбенту). Розрізняють фізичну А. і хемосорбцію. Фізична А. зумовлена ван дер… … Гірничий енциклопедичний словник